Гвоздієвський Сергій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Гвоздієвський
 Сержант
Загальна інформація
Народження14 квітня 1966(1966-04-14)
Серебринці
Смерть30 квітня 2019(2019-04-30) (53 роки)
(помер від поранень)
ПохованняМогилів-Подільський район
Військова служба
Роки служби2015—2016; 2018—2019
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Володи́мирович Гвоздіє́вський (нар. 14 квітня 1966(19660414) — 30 квітня 2019) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1966 року в селі Серебринці (Могилів-Подільський район, Вінницька область) у родині колгоспників. Виростав та навчався в Серебринцях; закінчив Мазурівське ПТУ. З 1984-го три роки проходив строкову службу на атомному підводному човні ВМС СРСР. Мешкав у місті Могилів-Подільський; з 1988-го працював рятувальником на човні, згодом перейшов у водолази. Надалі працював водієм на місцевому заводі та приватному підприємстві, з 2008 року — водієм в інспекції Держенергонагляду Північно-Західного регіону.

З січня 2015 до квітня 2016-го проходив службу за мобілізацією як доброволець, від березня 2015 року — у Хмельницькій частині спецпризначення в зоні боїв, зокрема, у Широкиному. Після демобілізації повернувся на роботу в інспекцію, у травні 2018 року підписав контракт на військову службу в 79-й бригаді; сержант, водій.

29 квітня 2019-го під час доставки води на позиції поблизу села Павлопіль на Маріупольському напрямі внаслідок підриву на міні вантажного автомобіля зазнав важких поранень ніг та 70 % опіків тіла. Був терміново евакуйований військовим гелікоптером у місто Дніпро до спеціалізованого лікувального закладу, одначе поранення виявились несумісні з життям. Помер 30 квітня дня в опіковому центрі Дніпра.

3 травня 2019 року із Сергієм прощалися у районному центрі, похований на кладовищі села Немія[2].

Без Сергія лишились дружина, донька та двоє онуків.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
Меморіальна дошка на Серебринецькій ЗОШ
  • Указом Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]
  • На Серебринецькій ЗОШ встановлено меморіальну дошку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Воїн 79-ї ОДШБр Сергій Гвоздієвський помер у лікарні Дніпра від поранень, яких зазнав учора в зоні ООС. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
  2. На Вінниччині попрощалися з сержантом ДШВ Сергієм Гвоздієвським. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
  3. Указ Президента України від 27 червня 2019 року № 469/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]